Головна Оріхівський край Малотокмачанська сільська рада

Малотокмачанська сільська рада

 

   

Малахатка

Анатолій Миколайович,

сільський голова

 

Малотокмачанська сільська рада утворена в 1920 році. У грудні 2016 року стала центром Малотокмачанської об'єднаної територіальної громади, об'єднавши у складі  Малотокмачанської сільської ради колишні Малотокмачанську та Білогір'ївську сільські ради.

Сільська рада розташована за адресою: 70550, вул. Миру, 297 с. Мала Токмака, Оріхівський район, Запорізька область.

Село Мала Токмака розташоване на відстані 12 км від районного центру. Площа населеного пункту складає - 804,3 га.

Населення станом на 01.01.2011 року складає 3005 чоловік, дворів – 1094.

День села святкується 18 вересня.

На території села Мала Токмака знаходиться одне поштове відділення, комунальне підприємство «Малотокмачанське», 14 підприємств сільськогосподарського виробництва, 23 підприємства торгівлі, ТОВ «Агробуд, ЛТД», Оріхівська виправна колонія (№88), православна церква.

На сьогодні в селі працюють дитячий навчальний заклад «Казка» (вихователів - 12, дітей - 115), Малотокмачанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (вчителів - 27 , учнів - 193), дитяча музична школа, дві бібліотеки, дільнична лікарня на 10 ліжкомісць (22 медпрацівників), аптечний пункт, перукарня, сільський Будинок культури.

При Малотокмачанському сільському Будинку культури створено любительське об’єднання «Юні краєзнавці». Робота об’єднання ведеться з використанням різноманітних форм: збирання місцевого матеріалу, проведення творчих конкурсів, вогників, зустрічей, екскурсій по селу та місцям бойової слави. Створений народний самодіяльний фольклорний колектив «Токмачаночка».

Про походження назви села Мала Токмачка є декілька варіантів легенд і переказів.

У давні часи наша річка Кінська була широкою і повноводою. По ній, розказують, плавали запорожці на своїх чайках і турки на великих кораблях. А з обох берегів до неї підступали глибокі байраки, терники та поодинокі невеличкі поселення. Було таке поселення і на місці теперішньої Малої Токмачки. Жили на ньому козаки та всякі прийшлі люди, і називалося воно тоді Малою Маківкою.

Якось на початку літа, коли навкруги буяли трави і квітував червоними маками степ, на село напали турки і татари. Напали саме тоді, коли наші пращури справляли свято маку. Старі діди переказують, що це свято припадало на першу п’ятницю червня…

Всіх дорослих малоківчан вороги порізали, вродливих дівчат у неволю бусурманську забрали, а дітей у Кінській потопили. Від людської крові ще дужче зачервоніли стоптані нападниками маки.

І довго пустувало село відтоді: кілька літ. Аж ось одного разу, в день макового свята, вийшла із води на берег чарівна пара: дівчина русалка і красень юнак. Вони були з тих нещасних дітей, що колись вороги потопили. Дівчина назвалася – Христиною, а юнак Іваном. Та стали вони жити як подружжя, заснувавши на старих руїнах нове село Христинівку. Народилися згодом у них сини й дочки, а потім онуки пішли… А вже правнуки, як довідалися про своїх далеких предків, то вирішили перейменувати Христинівку на Малу Товкмачку, бо ж маки були ворогами потоптані – потовчені, і кров невинна на них пролилася. Це тепер, щоб легше вимовити, кажуть Мала Токмачка, а в старовину казали «Мала Товкмачка»…

Велике казенне село Токмак знаходилося на розгалуженні доріг, через нього проходив Старий Чумацький шлях на Оріхів і далі на північ. Оскільки формування Старого Чумацького шляху відбулося до заснування поселень на півдні України його розміщення визначено орієнтовано. Один з його напрямків село Мала Токмачка. А назва села походить від слова «ток» (рос.) – полога місцина, придатна для розміщення чумацького транспорту під час тимчасової зупинки. Цілком імовірно, що після переправи через річку Конку такий перепочинок був доречним із точки зору випасу, напування тягла у долинні річки «Малий Ток» (Мала Токмачка). Певним підтвердження висловленої версії є один з варіантів перекладу з татарської слова «токмак», як «ситі», «нагодовані».

Воєнні часи порушили мирне життя селян. 18 вересня 1943 року точилися жорстокі бої за визволення села Мала Токмачка. Особливо відзначилися артилеристи 2-ї батареї 150-го винищувально-протитанкового артполку Донського козачого корпусу, якою командував гвардії лейтенант С.Ю.Білий. Так склалося, що вони самі протягом кількох годин відбивали під селом Мала Токмачка контратаки двох фашистських батальйонів, підтримуваних десятьма танками, трьома самоходками, а з повітря 50-ма пікіруючими бомбардувальниками. За цю перемогу командир батареї С.Ю.Білий отримав звання Героя Радянського Союзу, а решта батарейців удостоєна орденів та медалей. Два наші земляки одержали високу нагороду Героя Радянського союзу: Денисенко В.Г., Проскуров І.Й.

Подвиги земляків на різних фронтах і визволителів увічнено у назвах вулиць та меморіальному комплексі загиблим односельчанам та воїнам-визволителям села у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.р.

Основні історичні та історико-архітектурні пам’ятки села Мала Токмачка:

• Меморіальний комплекс загиблим односельчанам та воїнам-визволителям села у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.р.

• Пам’ятний знак на місці битви 150 Гвардійського винищувально-протитанкового артилерійського Корсунського Краснознаменного орденів Кутузова та Богдана Хмельницького полку за звільнення села Мала Токмачка

• Пам’ятний знак на честь 225- річчя заснування села Мала Токмачка

• Пам’ятний знак на честь 130-річя заснування закладів освіти в селі Мала Токмачка.

 

Контактна інформація:

• Телефон сільської ради 46-2-16, тел./факс 46-3-69.