Головна Історія краю Микола Антонович Доллежаль

Микола Антонович Доллежаль

 

 

1899-2000

 

Народився Микола Антонович 27 жовтня 1899 року в сім`ї земського інженера на хуторі Ільїнка (нині не існує) поблизу с. Омельник Оріхівського району Запорізької області.

В 1908-1917 роках навчався у реальному училищі в м. Подольськ Московської області, потім – у Московському вищому технічному училищі ім. М. Баумана. У передвоєнні роки – технічний директор Ленінградського інституту азотного машинобудування, головний інженер заводу "Більшовик" (м. Київ), займає керівні посади в Наркоматі важкої промисловості СРСР.

У 1941-1952 рр. обіймає посаду головного інженера Уральського заводу хімічного машинобудування. Протягом 1942-1952 рр. його доля пов’язана з Московським НДІ хімічного машинобудування, де він був головним інженером, науковим керівником, директором.

У 1953 р. Микола Антонович став член-кореспондентом, а з 1962 р. – академіком АН СРСР.

М. А. Доллежаль – головний конструктор серії канальних уран-графітових реакторів великої потужності для Ленінградської, Курської, Смоленської, Ігналінської і Чорнобильської АЕС.

Під керівництвом Доллежаля у науково-дослідному і конструкторському інституті енерготехніки (1953-1986) і при його безпосередній участі спроектовано більшу частину дослідницьких реакторів, які працюють і за рубежем.

М. А. Доллежаль відзначений багатьма державними нагородами – двічі Герой Соціалістичної Праці, нагороджений шістьма орденами Леніна, орденами Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, Жовтневої Революції, лауреат Ленінської і п'яти Державних премії СРСР. Останніми його відзнаками стали орден "За заслуги перед Отечеством" 2-го ступеню (1999) та "Золотая медаль им. И. В. Курчатова" Російської академії наук (2000).

Московський науково-дослідний і конструкторський інститут енерготехніки, який він очолював більше 30 років, тепер носить ім'я Доллежаля.

У 1988 році в м. Оріхові споруджене бронзове погруддя земляка.